Ріпецький Модест Теодозійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Модест Ріпецький
Загальна інформація
Народження27 грудня 1921(1921-12-27)
м. Львів
Смерть28 червня 2004(2004-06-28) (82 роки)
м. Чикаго, США США
Псевдо«Горислав»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА

Моде́ст Ріпе́цький (псевдо: «Горисла́в» * 27 грудня 1921, м. Львів — пом. 28 червня 2004, м. Чикаго, США) — лікар, видавець, вояк УПА в 1944 Лемківському курені,[1], організатор Українського Червоного Хреста в Тактичному відтинку «Лемко»,[2], співорганізатор куреня «Рена», курінний лікар.[3]. Член надрайонного проводу ОУН. Надрайонний керівник СБ Лемківщини 1945-1947[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]
1946 р. Закерзоння. Зліва направо у другому ряді: «Яким» та Осип Хома. У першому ряді: Богдан Крук-«Мелодія», Надія Партикевич-«Марійка», Модест Ріпецький, Анна Черешньовська, Середоха-«Борис», «Рат», Анна Скірка-«Дора», «Леся», «Скритий».
Модест Ріпецький сидить третій зліва. Словаччина 1947.
Члени РЧ УПА (сидять зліва направо): Михайло Дуда «Громенко»‚ член управи табору Ді-Пі Володимир Кліш, Петро Миколенко «Байда»; (стоять зліва направо) Володимир Хомин-Чарський «Беркут», Модест Ріпецький «Горислав», Петро Гнатюк «Дорош»‚ Богдан Яньо-Крук «Мельодія», Лев Футала «Лагідний». Регенсбург‚ 1947 р.
(м. Регенсбург, 3.03.1948). Зліва направо: Микола Фриз «Вернигора»Петро Миколенко «Байда», Михайло Озимко «Залізняк», Роман Боднар «Сагайдачний», Михайло Борис «Жан»Модест Ріпецький «Горислав», Степан Ґоляш «Мар»Михайло Дуда «Громенко», Зиновій Соколюк «Семенів».

Народився 27 грудня 1921 в місті Львові в сім'ї судді Теодозія Ріпецького та Кароліни (з дому Фріц).

Навчався у Рідній Школі імені Тараса Шевченка, а згодом у філії Академічної Гімназії у Львові. З 1940 по 1944 навчався у медичному інституті у Львові.

В УПА

[ред. | ред. код]

У 1944 вступив до Української Повстанської Армії під псевдом «Горислав». До 1945 виконував функцію лікаря в курені УПА під командою Василя Мізерного («Рена»). Згодом став одним із організаторів вишкільного табору у Буковому Берді.

Був учасником бойових дій відділу УПА біля села Лавочне, містечка Перегінськ, під Сторонною на Дрогобиччині, у Струбовиськах на Лемківщині. Певний час перебував у складі сотні Володимира Щигельського («Бурлаки»).

Командував загоном УПА на східних теренах Ряшівського воєводства.[5] У вересні 1947 з рейдуючими відділами пробився до Німеччини.

Надрайонний керівник СБ Лемківщини 1945-1947 роках. У 1947–1950-х роках командував Відділом безпеки Полевої Жандармерії УПА, який діяв при штабі Рейдуючої Частини УПА[6].

Одружився 12 червня 1949 року на Боднаренко Марії, медсестрі УПА, а згодом районному референту УЧХ УПА у надрайоні “Бескид” (Перемиська округа ОУН) на псевдо «Оксана».

На еміграції

[ред. | ред. код]

У Німеччині завершив навчання на медика в Ерлянгені і в березні 1957 року, разом з дружиною, переїхав до США. Провадив лікарську практику в Чикаго (штат Іллінойс). Окрім лікарської практики, брав участь в американських і українських професійних організаціях.

З 1973 року працював також у видавництві «Літопис УПА»"Літопису УПА", редагував 23 та 32 томи: «Медична опіка в УПА», був фундатором 23 тому літопису УПА.

Помер 28 червня 2004 у Чикаго.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. П. Пундій. Українські лікарі. Біорг. Довідник, кн.2 — лікарі діяспори. НТШ, УЛТ ПА, СФУЛТ, Львів-Торонто 1996.
  2. «ОУН і УПА». Наукова конференція Івано-Франківськ 16-17.1.1993.Стрий 1993.
  3. Літопис УПА. Торонто 1989 — Львів 1995. т. 23
  4. РЕЄСТР старшин УПА, провідників ОУН та членів УГВР. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 20 березня 2017.
  5. Ю. Борець. Шляхами лицарів ідеї і чину
  6. Петро Й. ПОТІЧНИЙ Пропагандивний рейд УПА в Західну Європу ЛІТОПИС УПА Серія «Події і люди» Книга 28

Посилання

[ред. | ред. код]